Усі прочитали Івана Франка, – Сейтаблаєв розповів, як працювали іноземці у фільмі «Захар Беркут»

54

Іноземні актори, такі як «рідкий термінатор» Роберт Патрік, що були залучені до стрічки «Захар Беркут», дуже здивувались, зрозумівши, що навіть під час війни в Україні взагалі знімають кіно. До того ж, проживши тут кілька днів, вирішили, що їм навіть не потрібно охорони. Вони працювали дуже якісно і усі без винятку прочитали повість Івана Франка, хоча й їх до цього ніхто не змушував.

Про це в ефірі програми «Гра у класику» на телеканалі ZIK розповів режисер Ахтем Сейтаблаєв.

Він розповів: тричі передивився фільм «Захар Беркут» Леоніда Осики, у свою однойменну стрічку взяв звідти дуже багато.

«Хоча б ту тему, через яку хотів розповісти історію – ідеологічний конфлікт між Захаром Беркутом та Тугар Вовком. Мені була потрібна саме така лінія, як втілив у життя образ Тугара Вовка Кость Степанков, щоб відокремити військову частину – перемогу 300 «українських спартанців» над корпусом найкращої в той час монгольської армії світу – від того, що кожна війна та розбрат всередині громади починається з конфлікту ідеології», –розповів режисер.

Водночас, коментуючи масове залучення до стрічки іноземних акторів, Сейтаблаєв зазначив: вірить в успіх фільму. Однак, якщо цього не станеться, все одно матиме гарну спробу. До того ж, за його словами, такі іноземні артисти, як «рідкий термінатор» Роберт Патрік та Томі Фленаган, відомий із «Гладіатора» та «Хороброго серця». були вражені, що в цей скрутний час Україна взагалі знімає фільми.

«Їх агенти наполягали, щоб була присутньою охорона. Та через днів 10 усі актори говорили, що її непотрібно – тут все добре. Вони були здивовані, що під час війни в Україні взагалі знімають кіно, мають можливість залучати доволі недешевих акторів з Голлівуду, Великобританії, Монголії, Казахстану, українських артистів. Там багато масових сцен, комп’ютерної графіки», – зауважив Сейтаблаєв.

Окрім того, вразила й якість роботи цих акторів та їх ставлення до кожного члена знімальної групи. Усі ці іноземні зірки прочитали повість Івана Франка, попри те, що сам Сейтаблаєв не просив нікого це робити.

«Роберт Патрік поставив дуже важливе питання – спитав навіщо це мені. Я відповів, що це дуже потрібно, адже знаходжу паралелі із сьогоденням. Я – кримський татарин, моя батьківщина окупована. Це моя ще одна спроба через таку історію нагадати, що тут, в Україні живуть люди, для яких важливими є ті ж самі фундаментальні людські цінності, що й кожній людині у всьому світі», – розповів Сейтаблаєв.

Йдеться про свободу, відстоювання власного способу життя, гідності, тем заради чого людина готова віддати своє життя і здатна жити.

«Але тут ще й додаються українські риси – те, де відбуваються ці події, побутовий ряд, музика, деякі характеристики стосунків, наприклад, між чоловіками і жінками. Тому для мене це важливо, це моя спроба розповідати про свої бажання, сподівання, біль і радість всьому світу, якщо пощастить. Це буде свідченням того, що нам не байдуже до культури в цілому і до кіно навіть під час війни», – резюмував Сейтаблаєв. 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я